Навіщо нам все-таки варто вчити математику або Олімпіада 2018


   
 Привіт, мене звуть Софія і мало хто знає, але минулої середи серед студентів першого курсу проходив ІІ етап олімпіади із математики, учасником якої я була і про яку б хотіла трохи вам розповісти. Отже, заварюйте чайок або просто вмощуйтесь зручніше, бо говорити справді про що є.
    Отже, почну із далекого серпня, коли я, ще фактично не поступивши до НЕМКу, знала, кого виберуть для взяття участі у цьому конкурсі (мене). Справа в тому, що здавши екзамен на найвищий бал (давайте зробимо вигляд, що я не стараюсь похвалитись, а просто констатую факт) іншої долі чекати не варто.
    А тепер всіх тих, хто подумав, що я нарікаю, ввічливо попрошу змінити свою думку або не читати далі. Визначились? Дякую.
    По-перше, вибравши спеціальність «Комп'ютерна інженерія» варто розуміти, що без цариці нашої Математики нікуди, і тому вчити її обов’язково.
   По-друге, це чудовий шанс підзаробити хорошу оцінку та у разі необхідності скоригувати середній бал в нашу користь.
   По-третє, сіра речовина вашого мозку дуже зрадіє, якщо замість безцільно просиджених годин в Інтернеті ви дасте їй можливість проснутися і пустити перші вихлопні гази при заведенні мотору.
   По-четверте, якщо цю олімпіаду проводять у вашому закладі, вам гарантовано скоротять пари.
     По-п’яте... Дивіться перші чотири пункти.
     Звичайно, перераховувати пріоритети можна довго, але ми тут зібралися трохи не для того, тому пропоную зупинитися і на цьому, поки мене не занесло:)
   Для тих, хто не в курсі, як проходить олімпіада, пояснюю: ви спочатку чекаєте, поки на відведеному сайті всі учасники почнуть висилати запропоновані завдання для розв’язування, потім  по мірі їх надходження починаєте розв’язувати, певного числа їдете на олімпіаду і молитесь своєму богу, щоб та задача, до якої вам вдалося знайти рішення, попалась цього року.
    А тепер давайте задіємо трохи вище згадану сіру речовину і спробуємо розв’язати одну простеньку задачку: якщо всього є 14 листків із різних навчальних закладів, на кожному з яких по 7 олімпіадних завдань, скільки всього є задач і до скількох з них варто знайти рішення, щоб показати гідний результат? Оскільки ніхто навіть не збирався діставати калькулятора для обчислень, одразу дам вам відповідь: 98 завдань та розв’язуєте завжди по максимуму. Тут одразу хочеться згадати мого викладача Ліду Миколаївну, яка розв’язала більшість завдань і могла по кілька раз пояснити мені один і той самий приклад, навіть якщо я починала сильно тупити.
  Та знайти рішення – це пройти лише півшляху, адже потрібно запам’ятати метод розв’язування і за необхідності завчити формули (ти ще довго мені приходитимеш у кошмарних снах, тригонометріє), а це зробити буває часом не так уже й легко. Хоча так і тягне на сміх, коли читаєш завдання про фермера-гіпнотизера, який змушує певну частину курей почувати себе індиками і навпаки. Ну подумаєш, людині може немає чим на старості літ зайнятися…
      Відіб’ємося трохи від теми і перейдемо до свідчень людей, які складають статистику: цього сезону частина хворих становить близько 27% усіх громадян України. Хоча, за моєю гіпотезою, інші 73% також хворіли, адже були заражені від перших хворих. Іншим шляхом пояснити те, як я, знаходячись серед відсотка здорових із своїм річним запасом удачі підхопила грип пояснити неможливо.
     Хвороба кардинально змінила плани і підготовку довелося відкласти більше як на тиждень. Так уже виходить, що навіть якщо старатимешся все зробити раніше, ти так чи інакше виконуватимеш все в останній момент. Здається, серед народу це називають «Закон Підлості».
    Отже, цей день настав. Досі пам’ятаю, як озброївшись загостреним циркулем, світлою головою і запасом знань заходила в аудиторію, де проводилось змагання. Все ішло по плану, поки через якихось 25 хвилин одна дівчина не здала свою роботу. В цей момент, звісно, всі були шоковані, адже
               О божечкі кошечкі!’’
               Це навіть не пів години’’
               В мене ще навіть два завдання не зроблено…
    Якщо вам колись доведеться побувати на такому заході, хочу наперед дати одну просту пораду: Ніколи. Не. Звертайте. На. Таких. Людей. Уваги. Цікаво було потім з третіх вуст дізнатись, що ця дівчина чи то не написала жодного, чи то тільки одне завдання, але мораль із цієї історії вловити можна.
    Здавши роботу, кожен із нас отримував можливість безоплатно похарчуватися в місцевій їдальні. Повірте мені, через рядки тексту просто не передати запах тих котлет! Приємним плюсом було і те, що в перерві між олімпіадою і оголошенням результатів можна знайти приємних для розмови людей, із якими у вас за збігом обставин виявиться багато спільних інтересів.
      Тепер можете мене сміливо привітати із третім місцем! Можливо, це не причина так радіти, але як стверджують британські вчені, люди, що отримали третє місце і які вважають, що знаходяться за крок до четвертого, часто набагато щасливіші, ніж ті, що отримали друге і картають себе за те, що немов “ще б трохи, і було би перше“. Хоча підійматися ще є до чого)
     Якщо ви знайшли причину вивчати математику, настійливо рекомендую випробувати ваші сили на такому або подібному змаганні щоб відчути конкуренцію і повністю зануритися у наукову атмосферу. Плюс я чула, що на наступній олімпіаді за участь даватимуть плитки шоколаду і трюфельний торт впридачу.
      
         P.S. Не вірте людині, яка любить солодке і тішиться дитячими фантазіями)

Ткачук Софія, група 1-КТ-17

Related Posts