Напевне, якщо ти
читаєш цю статтю, то стоїш перед вибором майбутньої професії і дитячі
перспективи стати космонавтом, співаком або моделлю тебе не влаштовують. Я не
можу сказати навіть із ймовірністю в 90%, який шлях до успіху для тебе буде
правильним та й рекомендувати йти роздавати листівки або вигулювати чужих собак
також не задовольнить самолюбство мого маленького внутрішнього психолога, тому
пропоную послухати невелику історію про те, як я визначилась із своєю
професією.
Навчаючись у
сьомому класі Грибовицької дев’ятирічної школи, вчителька з української мови
задала додому написати твір про своє майбутнє. Можливо, дехто сприйняв це як ще
одне надоїдливе завдання, але для мене це було причиною замислитись про те, ким
я справді хочу стати. Буквально за кілька хвилин я дійшла висновку, що лише
одна думка про тісну співпрацю з людьми, як от в лікарів або
продавців-консультантів, зовсім не приваблює мене, рішення було очевидним.
Почути бажання ровесниці проводити робочий час
за комп’ютером ймовірно було дуже незвично, адже аж до випускного можна було
зловити добродушні «підколи», хоча разом із цим моє бажання професійно сидіти
за маленьким чудом техніки цілими днями ставало ще сильнішим.
Час ішов, і
настала пора вибору навчального закладу. Після дев’ятого класу більшість
прагнуть завершити середню освіту, щоб поступити в інститут, адже це на
стереотипну думку громадськості набагато престижніше, ніж іти кудись зовсім
«зеленим». Але закрий вуха і подумай сам – навіщо горбитись ЦІЛІ ДВА РОКИ за
шкільною партою, якщо можна і раніше почати здобувати професійні навички? Наприклад, послідувавши моєму прикладу і вибравши Нововолинський коледж для
навчання ти не лише застрахуєш себе на 4 роки від нудьги, а й зможеш вразити
своїх колишніх (однокласників), пішовши раніше них на реальну роботу.
Звичайно, окрім
комп’ютерної інженерії є і інші не менш цікаві спеціальності, але я дуже хочу трохи
розповісти саме про неї (хоча б тому, що я обрала її або тому, що про інші я
майже нічого не знаю (๑◔‿◔๑) ). Отже, вибравши її,
тобі потрібно одразу визначитися із напрямком роботи. Любиш математику і хочеш
провидити години за обчисленнями чи логістикою – програмування стане твоїм
покликанням. Ти творча особистість та любиш сортувати речі чи кілька раз за
день переставляєш їх з місця на місце, шукаючи їхнє ідеальне положення? З web-дизайном у тебе не
виникне проблем! Якщо у дитинстві конструктори змушували тебе уривчасто дихати
і лише одна думка про можливість розібрати зламаний фен мами чи татовий
годинник (хай навіть і без їхнього дозволу) заставляла твоє серце нерівнодушно
битися, не хвилюйся, це не астма, а підказка – обслуговування та ремонт
комп’ютерів приноситимуть тобі справжнє задоволення.
Технічна база нашого коледжу також вражає – 155 (!)
персональних комп’ютерів та апаратних комплексів з доступом до мережі Інтернет
без обмеження трафіку.
Якщо ж ти починаєш працювати над чимось цікавим, будь це
розробка гри чи пристрій для чистки комп’ютерів, можеш це показати на
конференції, що проходить у нас щорічно. Маса позитивних вражень та натхнення
для подальшої роботи гарантована!
А якщо після закінчення коледжу тобі хочеться отримати ще
трохи знань, можеш одразу поступити на ІІІ курс до обраного університету, як
поступають 80% випускників. До речі, ЗНО в такому разі здавати поки не потрібно).
Якщо тобі все-таки захотілось прийти до нас, можеш бути
впевнений, що тобі тут раді і завжди готові допомогти. А якщо ні, тоді є ще час
подумати.
Можливо спочатку
ти не зможеш знайти потрібну
аудиторію, тому
завжди зможеш звернутися до
Ткачук Софії, І
курс, група 1-КТ-17
EmoticonEmoticon